🔩 Нікопольський завод феросплавів (НЗФ): флагман української феросплавної промисловості
⚙️ Загальна характеристика
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ) — найбільше в Україні та одне з найбільших у Європі підприємств із виробництва феросплавів. Завод спеціалізується на виплавці феромарганцю та силкомарганцю, які є ключовими компонентами у виробництві сталі. Розташований у місті Нікополь (Дніпропетровська область), завод є стратегічним активом для металургійного комплексу України та експортує свою продукцію до десятків країн світу.
НЗФ є частиною групи «Приват», що контролює також Запорізький завод феросплавів та кілька гірничо-збагачувальних комбінатів.
🏭 Структура підприємства
НЗФ має повний цикл виробництва феросплавів, включаючи підготовку сировини, плавлення, охолодження, дроблення та пакування.
🔹 Основні цехи:
- Плавильні цехи — десятки рудотермічних печей потужністю 16–75 МВА.
- Цех підготовки шихти — подрібнення марганцевої руди та флюсів.
- Дробильні й сортувальні комплекси.
- Лабораторії контролю якості.
- Транспортна інфраструктура — залізничний вузол, підстанції, складські площі.
🔹 Потужність:
- До повномасштабної війни завод виробляв до 1,2 млн тонн феросплавів на рік.
- Продукція:
- Феромарганець (FeMn 78%)
- Силікомарганець (SiMn 17–30%)
- Спеціальні марки сплавів для легованої сталі
🛠️ Роль у металургійному секторі
НЗФ — ключовий постачальник феросплавів для українських та міжнародних металургійних компаній:
- Забезпечує 90% внутрішнього попиту України на марганцеві сплави.
- Експортує до понад 25 країн: Польща, Туреччина, Італія, Німеччина, США, Єгипет.
- Входить до трійки найбільших виробників силікомарганцю в Європі.
- Постачає сплави для броньованої сталі та інфраструктурного прокату в умовах воєнної економіки.
💰 Фінансові показники
До 2022 року завод демонстрував стабільні показники:
- Щорічний дохід: понад $500–600 млн.
- Прибуток: $50–80 млн.
- Експортна частка: понад 65%.
- Відрахування до бюджету України: понад 1 млрд грн/рік.
- Інвестиції в модернізацію: близько $20–30 млн/рік.
У 2022–2024 роках підприємство працює з перебоями через:
- обстріли Нікопольщини;
- обмеження енергоспоживання;
- зниження попиту на внутрішньому ринку;
- втрату морської логістики.
🌍 Міжнародна співпраця
НЗФ має усталені торговельні канали та партнерства:
- Пряма співпраця з європейськими трейдерами (Glencore, Ferrometal, BSW).
- Сертифікати ISO 9001, REACH (відповідність хімічним стандартам ЄС).
- Залучення технічних рішень з Німеччини, Франції, Туреччини для автоматизації виробництва.
⚠️ Проблеми та виклики
У сучасних умовах завод стикається з низкою критичних загроз:
- 🚨 Близькість до зони бойових дій — Нікополь регулярно під обстрілами.
- ⚡ Дефіцит електроенергії — потужності печей залежать від стабільного енергоживлення.
- 🚂 Ускладнена логістика — обмеження на перевезення через закриття портів і дефіцит вагонів.
- 🌫️ Екологічне навантаження — громадський тиск щодо очищення викидів.
- 🛑 Регуляторні обмеження та тарифна політика НКРЕКП щодо промислових споживачів.
🔧 Трансформації та модернізація
Попри виклики, завод впроваджує інновації та оптимізує виробництво:
- ✅ Модернізація рудотермічних печей — підвищення енергоефективності до 15%.
- ✅ Установка нових газоочисних фільтрів — зменшення пилових викидів.
- ✅ Цифровий моніторинг температур і електроспоживання в цехах.
- ✅ Оптимізація логістики — переорієнтація на залізничні шляхи в ЄС.
- ✅ Програма соціальної підтримки працівників та гуманітарна допомога громаді.
👤 Керівництво
Станом на 2024–2025 рр. підприємство контролюється менеджментом групи “Приват”, з участю акціонерів, наближених до Ігоря Коломойського (до його санкційного переслідування).
Основні управлінські пріоритети:
- Утримання виробництва у критичних умовах.
- Збереження кваліфікованого персоналу.
- Підтримка стабільних експортних контрактів.
- Дотримання міжнародних норм та стандартів REACH, ISO.
📌 Висновок
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ) — це нерозривна частина української індустріальної сили, яка працює у важких геополітичних і безпекових умовах, але продовжує виробляти стратегічну продукцію для сталевої промисловості. Його гнучкість, технічна база і експортний потенціал дозволяють зберігати не лише виробництво, а й надію на післявоєнне відновлення промислового сектору України.